Вірші-навчалочки на основі народної творчості
Діти розуміють вже:
Є — своє, а є — чуже.
Що твоє — тобі належить.
Ти господар речі цій!
А чуже, нехай полежить,
І чужого брать не смій!
Бо ж і Біблія нас вчить,
Як на світі треба жить.
Брать чуже — ну, геть негоже,
Не гріши, а чесним будь.
Ти ж на злодія не схожий
Й про чуже навік — забудь!
І не слід чужого брати,
Крадієм так легко стати...
Є — своє, а є — чуже.
Що твоє — тобі належить.
Ти господар речі цій!
А чуже, нехай полежить,
І чужого брать не смій!
Бо ж і Біблія нас вчить,
Як на світі треба жить.
Брать чуже — ну, геть негоже,
Не гріши, а чесним будь.
Ти ж на злодія не схожий
Й про чуже навік — забудь!
І не слід чужого брати,
Крадієм так легко стати...
Запам’ятай народну мудрість:
На чужий коровай рот не роззявляй, а за свій подбай.
Не бери, де не поклав.
Заліз у чужу солому ще й шелестить.
Свині на городі одна честь — поліно.
Умів украсти, умій і очима лупать!
Не бери, де не поклав.
Заліз у чужу солому ще й шелестить.
Свині на городі одна честь — поліно.
Умів украсти, умій і очима лупать!
Поміркуй над такими твердженнями:
То ж не слід чужого брати, крадієм так легко стати... Чому?
Катюзі по заслузі. Доведи! Хто уміє брехати, той уміє красти. Чому?
Бо ж і Біблія нас вчить, як на світі треба жить. Як?
Як чесним бути?
Дуже легко чесним бути —
Назавжди запам’ятай!
Треба про чуже — забути,
Що не клав, те й не чіпай!
І не заздри, — не потрібно,
Це погане почуття.
З правилом цим, відповідно,
Йди спокійно у життя.
Катюзі по заслузі. Доведи! Хто уміє брехати, той уміє красти. Чому?
Бо ж і Біблія нас вчить, як на світі треба жить. Як?
Як чесним бути?
Дуже легко чесним бути —
Назавжди запам’ятай!
Треба про чуже — забути,
Що не клав, те й не чіпай!
І не заздри, — не потрібно,
Це погане почуття.
З правилом цим, відповідно,
Йди спокійно у життя.
Як думав Олесь
Як же трапитись могло,
Що вчинив Тарасик зло?
Взяв з портфеля Юлі гроші,
А казав, що він хороший
І чужого брать не сміє...
Ще й обдурювати вміє.
— Це ж погано, так не можна, —
Думав наш Олесь тривожно.
Хоч вернув Тарас ті гроші,
Але вчинок нехороший,
Честі це йому не робить,
Лише шкодить, лише шкодить...
Що вчинив Тарасик зло?
Взяв з портфеля Юлі гроші,
А казав, що він хороший
І чужого брать не сміє...
Ще й обдурювати вміє.
— Це ж погано, так не можна, —
Думав наш Олесь тривожно.
Хоч вернув Тарас ті гроші,
Але вчинок нехороший,
Честі це йому не робить,
Лише шкодить, лише шкодить...
Як думав Тарас
— Юлька он яка багата!
А яка у неї хата!
Є у неї грошенятка,
Ще й велика шоколадка.
Як візьму, то не збідніє,
А рука свербить, пітніє... —
От і взяв, а всі дізнались...
І Тарасові дісталось!
Не бери чужого, друже,
Це погано дуже-дуже!
Порівняй думки двох хлопчиків і зроби висновки.
А яка у неї хата!
Є у неї грошенятка,
Ще й велика шоколадка.
Як візьму, то не збідніє,
А рука свербить, пітніє... —
От і взяв, а всі дізнались...
І Тарасові дісталось!
Не бери чужого, друже,
Це погано дуже-дуже!
Порівняй думки двох хлопчиків і зроби висновки.